У зв'язку з масовою ненавистю Демсокири на просторах ФБ вирішили провести невелике дослідження. Спочатку я скажу вам, чому.
[Переслано з Кафедри козойобознавства]
Отже, у нас є політична партія, основні відмінності якої від інших:
1) D7 - перша партія ідеологічного типу, що означає, що вона діє виключно в рамках певної ідеології. У випадку D7 це правий лібералізм, головна відмінність якого від лівого лібералізму - пріоритет особистого, приватного, над публічним, пріоритет ринку над бюджетно-центризмом, пріоритет особиста ідентичність над ідентичністю групи тощо, ви можете погуглити її самостійно, інформація в мережі - це море. Жодне рішення партії, жодні дії партії не можуть суперечити декларованій ідеології. І навіть якщо раптом якась дуже добра людина поза партією, яку партія підтримує у його діяльності та амбіціях, раптом почне пропагувати державницькі та ліві ініціативи, партія не підтримає таких ініціатив і, навпаки, буде обґрунтовано критикувати. Так було з багатьма ініціативами та рішеннями Петра Олексійовича та його колег з парламенту (приклади: обіцяний, але ніколи не проголосований НнВК, блокування ресурсів в Інтернеті тощо), за що багато його дурних шанувальників і досі гадять цегла. Чому перший? Тому що навіть усі комісії просто декларували свою помилкову ідеологію, але насправді вони торгували голосами та дупом, поки їхня виборча база не вимерла і ще не була заборонена.
2) D7 - перша антилідерська партія. Всі рішення приймаються колективно, шляхом голосування в заявці вага голосу учасника залежить від внеску в загальну справу: участі в акціях, пожертв. Здійснення будь-яким членом акта, що суперечить принципам Партії, порушує питання про участь у керівництві та, загалом, у рядах Партії для голосування (див. Коламбетгейт). Чому перший? Тому що решта тупо зібрані під одним типом лідера: ЄС - ПАП, Слуга Потворного - незграбний карлик, ОПСЗ - Мертвечук, БЮТ - Вона, Самодроч - Садовий, Демальянс - Гриценко, і навіть Голос Врати спочатку створювався під Славік Ве, навіть ім’я.
3) D7 - перша партія за останні 20 років, яка від початку до кінця пройшла процедуру реєстрації. До неї всі інші тупо купували «франшизу», ребрендировали і наповнювали своїми дурнями. Так було і з СН, якщо хтось раптом забув.
4) D7 - перша партія, створена несистемними політиками та об’єднує несистемних політиків. Так, деякі її члени до створення партії дійсно брали участь у політичному житті - це були активісти, політологи, PR-фахівці та контр-піарники. Але принаймні той факт, що жоден із членів до заснування партії не був ні народним депутатом, ні міністром - це факт. У керівництві партії середній вік - 30 з копійкою, це ті самі Нові обличчя (тм), до яких так прагне багатостраждальний український народ.
5) D7 - перша партія, яка фінансується своїми прихильниками, а не окремими олігархами в брудних схемах. З моменту свого створення партія збирала пожертви від ідеологічних послідовників та публікувала детальні щомісячні звіти про надходження та витрачання коштів. Фулмахту з його "розслідуванням", яке він "випадково" вирвав перед самими виборами, ви можете напляти собі в рот, якщо є де забитись. Пропозиція його коментаторів розвантажити всі квитанції та витрати за допомогою інструментів "Приватного бізнесу" прийнята, тепер звітність буде ще більш точною та перевіряється, але цей лайно все ще не буде вибачатися.
Саме ці причини спонукали автора тексту, а також адміністратора каналу підтримати D7, проводити кампанію за D7, брати участь у акціях D7 і, якщо закон у країні все ще не помер, тоді проголосуйте за D7 у майбутньому місцевому вибори.
У наступному дописі я спробую це зрозуміти, тож за що Демсокіру ненавидять і що з цим робити. Залишайся на зв'язку. # D7
https://t.me/goatfuckology/948
Кандидати до Київради від Європейської Солідарності та члени ГО Справа Громад прийшли підтримати Демократичну Сокиру під...
Опубліковано Олександр Погребиський Вівторок, 29 вересня 2020 р.
Демократична Сокира
Демократична Сокира (скорочено ДемСокира, ДС, Д7, D7) — політична партія та громадська організація, заснована 2018 року, офіційно зареєстрована 22 травня 2019 року. Головним інструментом діяльності спільнота вважає тролінг[3].
Про заснування партії під назвою «Демократична Орда» було заявлено наприкінці квітня 2018 року — засновниками виступили Олександр Нойнець, Ігор Щедрін, Юрій Гудименко, Антон Швець і Віктор Трегубов. Заяви про вступ чи підтримку партії одночасно зробили близько 30 відомих блогерів (Юрій Гудименко, Ігор Бігдан), журналістів (Віктор Трегубов, головний редактор сайту «Петро і Мазепа»), Михайло Макарук (волонтер Народного Тилу та спільноти InformNapalm), бізнесменів (Богдана Ярова, Пилип Духлій), хакерів (люди, відомі під ніками «Sean Townsend» і «Jeoffrey Dahmer» з «Українського кіберальянсу»), ветеранів АТО (Олександр Золотько, Антон Колумбет та ін.), волонтерів (Serg Marco, Ярослав Матюшин), програмістів та письменників тощо[4][5]. Влітку 2018 року було оголошено про перейменування партії з «Демократична Орда» на «Демократична Сокира». Засновники пояснили це негативними конотаціями, яке викликало слово «орда» у назві[6].
4 серпня 2018 року в пабі «Свій в доску» відбулись установчі збори партії, на які прийшло 400 людей[7] 27 грудня 2018 року до Міністерства юстиції України було подано документи для офіційної реєстрації партії[8]. Офіційно внесено Міністерством юстиції до реєстру політичних партій 22 травня 2019 року[9][10][11][12].
Дострокові парламентські вибори 2019
15 травня 2019 року політичні партії «Сила людей», «Українська Галицька партія» та «Демократична Сокира» стали партнерами для координації своєї роботи з «опору російському реваншу» та просуванню демократичних реформ[13][14][15][16].
13 червня 2019 року ЦВК зареєструвала 10 кандидатів в одномандатних виборчих округах: Сарвіра А. І. — № 26, Лебідь О. М.- № 76, Таранова С. В. — № 129, Мазур О. І. — № 135, Соловйов Н. А. — № 169, Лавров Я. П. — № 194, Сабадаш О. Є. — № 211, Карпюк О. А. — № 212, Діжечко М. В. — № 214, Колумбет А. С. — № 218[17]. Жодному з кандидатів не вдалось перемогти, найбільших результатів досягли Антон Колумбет та Микита Соловйов, 4,3 % та 3,4 % відповідно[18][19].
Виступає за «ринок землі, лібералізацію збройового законодавства, послідовну декриміналізацію легких наркотиків, легалізацію казино та проституції та всі інші ініціативи, спрямовані на максимальне звільнення відповідального громадянина від диктату соціалістичної держави»[5]. Наріжним каменем ідеології партія вважає мінімізацію впливу держави на життя громадян, відтак її загальна програма та галузеві додатки є похідним від цієї ідеологеми — скасування мораторію на продаж земель, тотальна приватизація, максимальна дерегуляція.
9 травня 2018 року партія провела акцію «Weteran WoW», яку ЗМІ назвали «Безсмертний орк»[20][21], вийшовши на акцію «Безсмертний полк» із портретами героїв комп'ютерної гри «World of Warcraft»[22][23][24]. Акція викликала засудження в російських медіа, а її учасники пояснили свій вихід бажанням «знищити черговий проєкт російської пропаганди»[25][3].
19 травня партія брала участь у «Конопляному марші-2018» — акції, присвяченій дозволу на використання канабісу в медичних цілях[26][27].
31 серпня Д7 провела «мітинг жалоби» під посольством РФ у Києві у зв'язку зі смертю співака Йосипа Кобзона[28]. Учасники акції принесли під посольство декілька десятків дитячих пірамідок і декілька подібних до них секс-іграшок, посилаючися на випадок, коли Кобзон подарував іграшку для немовлят восьмирічному онкохворому хлопчику. Окрім того було принесено два порвані баяни в якості відсилки до відомого анекдоту про похорони тещі[29]. Акцію також підтримали у Харкові[30].
2 вересня, «Демократична Сокира» провела акцію під посольством РФ з приводу смерті керівника так званої ДНР Олександра Захарченка. Активісти принесли під посольство смажених курей, нагадуючи про бізнес Захарченка до початку війни[31].
6 жовтня в Києві було проведено марш за легалізацію зброї і право на самозахист під назвою «Марш 11 %»[32][33][34].
27 жовтня активісти партії приєднались до акції «Конопляний Марш Свободи», що проходила під Кабміном[35].
В рамках піар-кампанії на підтримку заміни податку на прибуток податком на виведений капітал 6 листопада була проведена акція «Хрестовий похід за ПнВК»[36][37][38].
18 грудня 2018 року партія разом з Українським товариством економічних свобод та ГО «Українські студенти за свободу» провели першу в Україні акцію за скасування мораторію на продаж сільськогосподарських земель[39].
23 лютого 2019 року, в Харкові відбувся «Марш злих харків'ян», до якого долучились місцеві активісти партії. Учасники вимагали від міської влади на чолі з Геннадієм Кернесом виконати рішення суду щодо призупинення підвищення цін на проїзд в муніципальному транспорті[40].
9 травня, на противагу акції «Безсмертний полк», пройшла традиційна контр-акція, цьогоріч під назвою «Безсмертний Грут». Відбулася у чотирьох містах одночасно: у Києві, Запоріжжі, Харкові та Дніпрі[41][42][43]. У Києві поліція не пропустила активістів партії до місця проведення основної акції[44][45][46].
25 травня пройшла всеукраїнська акція: «Згадай про моряків. Півроку в полоні», організована разом з партіями «Сила людей» та «Українська Галицька партія». Акція пройшла без партійної символіки лише з прапорами України по багатьох містах[47][48][49].
У Маріуполі, Запоріжжі, Дніпрі, Києві та Кривому Розі, за участі партії, 6 червня відбулися всеукраїнські екоакції протесту проти забруднення повітря підприємствами компанії «Метінвест», що належить олігарху Рінату Ахметову[50][51][52].
10 червня під Адміністрацією президента України пройшла мирна акція «Зупини капітуляцію». Приводом для обурення стало включення Леоніда Кучми до складу переговорної групи в Мінську та його спроби вести антиукраїнську пропаганду та просувати рішення, які відверто шкодять державі. Також активісти вимагали від президента Зеленського звільнити з посад речницю Юлію Мендель та голову АП Андрія Богдана, а також внести волонтерів до делегації на Мінських перемовинах[53][54][55].
15 червня «ДемСокира» взяла участь в акції Конопляний марш свободи", що проходила під стінами Верховної ради. Активісти вимагали від влади легалізації медичного канабісу[56][57].
5 вересня під стінами Національної ради з питань телебачення і радіомовлення під час засідання щодо анулювання ліцензії телеканалу NewsOne зібралися одразу дві акції протесту. Частина людей вийшла на підтримку телеканалу. Натомість, активісти політсили, зі свого боку, протестували проти діяльності мовника. Під час протесту відбувся конфлікт в результаті якого поліція затримала одного з лідерів партії Юрія Гудименка. Утім, невдовзі його відпустили з поліцейського відділку[58][59][60][61].
20 вересня під Офісом Президента України у Києві проходила акція «Імпічмент Коломойському». Активісти вимагали від Президента України Володимира Зеленського позбавити Коломойського впливу на українську політику, забравши в нього українське громадянство. Представники політсили зазначили, що інформацію про наявність у Коломойського громадянств інших держав вони передали у Державну міграційну службу[62][63].
Партія «Демократична Сокира» є однією з ініціаторів та організаторів низки акцій під назвою «Ні капітуляції!», які розпочалися в жовтні[64][65][66][67]. Учасники акцій вважають імплементацію Мінських угод за «формулою Штайнмаєра» капітуляцією перед Росією в російсько-українській війні[68][69][70].
9 жовтня під ВРУ в Києві відбулась акція «Перший платний мітинг проти платних мітингів»[71]. За вхід на захід треба було заплатити, за можливість прийти з плакатами або виступити на мітингу потрібно було заплатити дорожче. Даний захід був присвячений заявам стосовно проплачених мітингів зі сторони голови офісу президента Андрія Богдана і блогера Анатолія Шарія[72][73][74].
17 жовтня під будівлею Господарського суду Києва зібралися десятки представників медіа та понад 100 активістів партії «Демократична сокира». Тут мали відбутися дебати у справі щодо націоналізації «Приватбанку». Ексвласники банку, зокрема олігарх Ігор Коломойський і пов'язана з ним офшорна компанія Triantal Investments, позиваються з вимогою визнати націоналізацію незаконною. Акція протесту під судом є елементом «затягування, тиском на суд і протидії правосуддю», заявив адвокат Ігоря Коломойського Олександр Винниченко[75]. Але зрештою судового засідання взагалі не відбулося, представники Національного банку України пояснили, що Господарський суд припинив процес до розгляду апеляції на ухвалу про визнання націоналізації банку незаконною. Цю апеляцію має розглянути Шостий апеляційний адміністративний суд[76].
24 жовтня активісти партії влаштували акцію за вільну можливість українцям продавати і купляти землю. Акція протесту відбувалася у жартівливих тонах, Володимира Зеленського порівнювали з лідером Північної Кореї, а у кінці на сцену вийшов двійник Кім Чен Ина[77][78].
26 жовтня, активісти партії долучились до чергової акції під назвою «Конопляний Марш Свободи» з вимогою легалізувати медичний канабіс[79][80].
8 листопада в Харкові було відновлено меморіальну табличку на честь колишнього керівника КДБ Юрія Шрамко, яку напередодні зняли представники організації Національні дружини. Через декілька годин табличку облили червоною та зеленою фарбами. Окрім цього, на ній завилась наліпка з назвою партії «Демсокира»[81][82].
У шосту річницю подій Євромайдану, 21 листопада, на Майдані Незалежності проходило віче «Ми маємо гідність». Віче організоване спільно з «Рухом опору капітуляції»[83][84].
В Києві та Харкові, 28 листопада, пройшла акція на підтримку генерала Дмитра Марченка, якого підозрюють в закупівлі бракованих бронежилетів[85][86][87].
Наприкінці листопада на знак протесту проти ухваленої напередодні заборони проведення будь-яких заходів ЛГБТ-спільноти,[88] партія подала до Чернівецької міської ради 365 заявок на проведення різноманітних ЛГБТ-заходів[89][90].
8 та 9 грудня партія організовувала акцію «Висадка на Банковій», приурочену до саміту «нормандської четвірки». Учасники вийшли з метою попередити українську владу про неприпустимість капітулянтських рішень в рамках саміту[91][92].
19 грудня 2019 року під Шостим Апеляційним судом у Києві активісти партії провели акцію протесту проти можливого повернення націоналізованого ПриватБанку Ігорю Коломойському під назвою «Прибери руки!». У підсумку суд призупинив розгляд справи, допоки не буде рішення щодо справи братів Суркісів[93][94][95][96].
31 січня 2020 року під будівлею Верховного суду проходив мітинг організований партією проти можливого рішення суду на користь Суркісів у справі по націоналізації ПриватБанку. В результаті суд відклав розгляд справи на невизначений термін[97].
16 березня відбулась чергова акція ДемСокири під Верховним судом, також під суд прийшли інші протестувальники, що назвали себе прихильниками футбольного клубу «Динамо» та вийшли на підтримку почесного президента «Федерації футболу України» Ігоря Суркіса[98][99]. Суд оголосив перерву у розгляді справи на невизначений термін[100].
Також 16 березня під Верховною Радою пройшов мітинг за участю «Нацкорпусу», «Демсокири» і «Свободи». Активісти виступали за те, щоб Рада теж йшла на карантин і на час дії обмежень по країні не голосувала за законопроєкти[101].
8,[102] 13,[103] 15 та 27 квітня пройшла низка акцій проти можливого рішення суду на користь Суркісів у справі по націоналізації ПриватБанку. Міністр юстиції Денис Малюська назвав «групою дітей» політичну партію через їх претензії за програний міністерством суд на 7 млрд грн. В партії вважають, що міністр взявся за захист інтересів ПриватБанку в справі проти Суркісів, щоб програти її[104][105]. Велика палата Верховного суду звернулася до Офісу генерального прокурора та Вищої ради правосуддя із заявою про тиск на суд. У зв'язку з цим розгляд справи у Верховному суді зняли з розгляду, засідання мало відбутися 27 квітня[106]. 4 травня Вища рада правосуддя оприлюднила скаргу суддів Верховного Суду, у ній часто згадують партію Демократична сокира, зокрема одного з її співзасновників Антона Швеця. Також згадуються генеральний прокурор Ірина Венедіктова, член наглядової ради ПриватБанку Роман Сульжик та вболівальники футбольного клубу «Динамо Київ»[107][108][109][110]. 8 травня партія публічно звинуватила міністра юстиції Дениса Малюську в «зливі» суду братів Суркісів проти «Приватбанку»[111].
24 травня 24 травня відбулась всеукраїнська акція протесту «Стоп реванш!» проти політики президента Володимира Зеленського щодо війни на Донбасі, організована спільно з «Рухом Опору Капітуляції». Акція пройшла в понад 30 містах України[112][113][114][115][116][117].
10 червня Мін'юст програв оскарження рішення по депозитам офшорів братів Суркісів на суму близько $257 млн[118] 15 червня Верховний Суд України скасував рішення судів першої та другої інстанції на користь Суркісів у справі їхніх депозитів. Під цими судами проходили акції ДемСокири[119][120][121].
16 червня на противагу акції прихильників партії Шарія під Офісом Президента, активісти партії, Руху Ветеранів України, Національного корпусу, С14, «Соколу» провели свою акцію «для проведення моралізаторської бесіди на тему „Київ — українське місто“». Дві акції були розділені кордоном поліції, згодом прихильників партії Шарія було закидано кількома десятками яєць. 15 людей було затримано, щодо однієї людини порушили кримінальну справу за ст. 345 Кримінального кодексу — опір працівнику поліції[122][123][124][125][126][127][128].
10 вересня акція протесту проти спільного з бойовиками інспектування української території[129][130].
Адвокаційна діяльність
Ще до початку реєстрації партія розпочала кампанію з підтримки законопроєкту з заміни податку на прибуток податком на виведений капітал[131]. Також партія влаштувала флешмоб із блокування законопроєкту 6688, що істотно обмежував свободу в інтернеті та права провайдерів[132].
«ДемСокира» шляхом проведення кампанії в ЗМІ, соціальних мережах та вуличних акцій домоглася відтермінування прийняття кодексу ГТС від НКРЕКП на два місяці. На думку керівництва ДС, правки цього кодексу давали можливість облгазам, пов'язаним із Дмитром Фірташем, здійснювати несанкціонований відбір газу з ГТС без жодних наслідків для себе[133][134].
6 червня 2018 року три представники створеної партією ГО «Демократична сокира орди» — Максим Діжечко, Тетяна Локацька та Анатолій Мазур — набрали найбільшу кількість голосів під час виборів до Ради громадського контролю Національного антикорупційного бюро України й увійшли до її складу[135][136][137][138].
На виборах до Ради громадського контролю НАБУ 2019 року, близькі до «Демократичної сокири» громадські організації створили коаліцію з об'єднанням «Рух ветеранів України» та отримали 14 з 15 місць[139][140].
2020 року, на виборах до Ради громадського контролю НАБУ, близькі до «Демократичної сокири» громадські організації отримали 10 з 15 місць[141].
З моменту свого заснування «Демократична Сокира» позиціонує себе як партія без харизматичного лідера. Усі важливі рішення приймаються голосуванням серед лідерів партії[142].
Голова партії: Ігор Щедрін
Політична рада партії: Юрій Гудименко, Антон Швець, Віктор Трегубов, Олександр Нойнець, Антон Колумбет.
Партія має осередки в таких містах: Біла Церква, Вінниця,[143] Дніпро, Житомир,[144] Запоріжжя,[145][146] Івано-Франківськ, Ірпінь, Краматорськ,[147] Львів, Миколаїв, Маріуполь, Одеса, Суми, Рівне, Харків, Черкаси,[148][149] Чернівці, Чернігів[150].
Згідно з твердженнями засновників партії, одне з базових джерел її фінансування — краудфандинг[151].
Коментарі
Дописати коментар