3 жовтня
Почну з жахливого. Денис Кузнєцов помер сьогодні. Йому було 41 рік, вчора його доставили до лікарні з Акрестіна з діагнозом: "впав з верхньої полиці". Зламана шия, відкритий ЧМТ, зламані ребра, проколота легеня тощо.
Тільки віра в те, що садисти проведуть решту життя за ґратами, допомагає мені особисто не застрявати в цьому.
Співчуття родині.
Сьогодні Солігорськ запросив друзів в гості. Яскрава сторона Солігорська зателефонувала, обіцяла екскурсію містом. Темна сторона Солігорська не сприйняла цього доброзичливо. Вони затримали 20 людей, розійшлися, схопили журналістів.
Провладні мітинги проводились у Мінську та Бресті.
Ну, "прапори Колорадо" та "Повернемо Вітчизну з Владивостока до Бреста" - це вже сталося. Але гасло «За об’єднану Білорусь від східних до західних кордонів» та портрети Пу та Лу - щось нове.
Єдина Білорусь, а не Росія, що характерно. Беручи до уваги той факт, що сьогодні була акція підтримки білорусів у Хабаровську, я б напружився на місці Путіна.
Але щоб ви не хвилювались, усі ці мітинги Ябаткова - це таке сумне видовище, що вони не викликають ніяких почуттів, навіть жалю.
Місцеве телебачення, очолюване RT, впевнено копається в дні дна.
Вчора вони в одному звіті підписали Литву як "колишню Литовську РСР".
Ну, підписали і підписали - там зі спеціалістами все погано, буває все.
Але сьогодні вони підписали Україну як “Колишню Українську РСР”, а Польщу - як “Колишню Польську Народну Республіку”.
Навіть задаючись питанням, звідки взявся ерудит, хто знає, що Польща не входила до складу СРСР?
Наш телевізор минулого місяця нагадує мені про трирічну нелюбиму дитину, єдиний спосіб привернути увагу - робити неприємні вчинки.
Депутати теж. Їх просять надіслати їм пропозиції щодо внесення змін до Конституції.
Це перша згадка про конституційну реформу в країні. Нагадаю, що Лу пообіцяв реформу Пу, але потім, схоже, передумав. А вчора, після того як "старший брат" приєднався до санкцій, він раптом передумав. Так ми живемо.
Сьогодні в Мінську тихо. Але голосно.
Жінки ходять з квітами.
Мінчани влаштовували товариські матчі з футболу, стрітболу та баскетболу. Темрява дворових концертів та дитячих вечірок. На мою думку, діти будуть любити солодкість за наші протести. Хоча сьогодні в одному дворі годували кавуном здорову їжу.
Слабкі люди їздять містом на автобусах. Вони залякують.
Сьогодні ми розповіли цікаві речі. Стандартний "мікроавтобус", який приїжджає, наприклад, за ланцюжки солідарності, приїжджає у комплекті з 10 слабких та двома вільними місцями. Тобто вони можуть затримати лише двох. Подумайте, наскільки ми небезпечні! На кожного потрібно цілих п’ять спецназівців!
Веселі діалоги про фрески.
Працівник зафарбував малюнок і сказав:
- Я пішов, швидко помити, поки фарба не висохла.
Вони телефонують із ЖЕКу із запитанням.
- Що можна зафарбувати?
- Зафарбуй той розпис там, він втомився, ми вже придумали новий.
Вчора в метро було помічено провокаторів, які їхали з пивом, демонстративно загорнуті у прапори БЧБ. Скільки разів я вже слухав фразу: "Не можна пити, ми дискредитуємо протест!" ви навіть не уявляєте.
Ні краплі, поки ми не прийшли додому. Не за мужність, не за "сугрев". Без алкоголю з вами. Ми порядні повії та наркомани. Ці хлопці, демонстративно демонструючи пиво та прапор, - це той самий промінь в очі, як "Живі Білорусь!" на підроблених листівках.
Словом, ми веселі, веселі і з нетерпінням чекаємо завтра.
До речі, білоруси, у мене питання. Хтось ще пам’ятає, що ми робили на вихідних раніше?
Хай живе Білорусь!
Євгенія Пастернак
Коментарі
Дописати коментар